отстранять

отстранить відстороняти, відсторонити; відсувати, відсунути, усувати, усунути; (отводить) відхиляти, відхилити, відводити, відвести, відвертати, відвернути, (о мног.) повідстороняти, повідсувати, повідхиляти и т. д. Он -нил меня и стал на моё место - він відсторонив мене та став на моє місце. Он слегка -нил меня рукой - він злегка відсунув (відхилив) мене рукою. -нить чьи-л. руки, об'ятия, бокал - відхилити, відвести чиї руки, обійми, келих. -нить от дел (от должности), от участия в чём-л. - відстановляти, відстановити від справ (від уряду), усувати, усунути від справ (з посади), відшивати, відшити від участи в чому. Срв. Устранять, устранить. -нить свидетелей, юрид. - усунути свідків. -нить напасть от кого - відвернути, відвести напасть від кого. -нить от себя всякие подозрения - відвести, відвернути від себе всяку призру. Отстранённый - відсторонений, відсунений и відсунутий, усунений и усунутий; відхилений, відведений и т. д.

* * *

несов.; сов. - отстран`ить

1) відстороня́ти, відсторони́ти; (отодвигать) відсува́ти и відсо́вувати, відсу́нути и мног. повідсува́ти (отклонять) відхиля́ти, відхили́ти и мног. повідхиля́ти; (отгонять) відганя́ти и відго́нити, відігна́ти; (прогонять) проганя́ти, прогна́ти; (удалять диал.) відстановля́ти, відстанови́ти

2) (устранять, освобождать от должности) усува́ти, усу́нути; (увольнять) звільня́ти, звільни́ти